Моральне виховання
Проблеми молоді завжди привертали увагу вихователів, але особливо актуальними вони стали останнім часом. Не секрет, що гуманізація і демократизація сучасної національної школи висуває на перше місце моральне виховання учнів.

"Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброго серця?” - Г. Сковорода

Моральне виховання у Ташанському НВО починається з формування в учнів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки. 

Моральне виховання розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед таких норм — гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини.

Моральне виховання передбачає формування в дітей почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот. 

Моральне виховання характеризують поняття:
  • мораль,
  • моральний ідеал,
  • моральний кодекс,
  • моральні норми,
  • моральні переконання, почуття та якості. 
Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. 
Мораль виконує пізнавальну, оціночну, виховну функції, а її складовими є моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини. Норми і принципи моралі, моральні ідеали та почуття становлять систему моралі, яка складає основу, життєву позицію особистості.

Моральний ідеал — образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. 
Це той взірець моральної досконалості, який спонукає особистість до саморозвитку і на який зорієнтований виховний процес.

Моральна норма — вимога, яка визначає обов'язки людини щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її. Возведена в систему сукупність моральних норм утворює моральний кодекс. Якщо мораль є суб'єктивним уявленням людини про добро та зло, то практична її діяльність щодо творення добра, спонукана внутрішніми мотивами («голосом совісті») постає як моральність. 
 
Моральність — втілення у практичній діяльності людей моральних переконань, моральних ідеалів, норм, почуттів та принципів. Моральні переконання — стійкі, свідомі моральні уявлення людини (норми, принципи, ідеали), відповідно до яких вона вважає за потрібне діяти так і не інакше. Моральні почуття — стійкі переживання у свідомості людини, які є основою її вольових реакцій в різних ситуаціях, її суб'єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом. Моральні якості — типові риси поведінки особистості. 

Основу морального виховання становить етика (від грец. ethika — звичка, звичай) — філософська наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми. Вона досліджує моральні категорії, в яких втілені моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки. Основні якості моральності формуються в ранньому дитинстві на основі так званого «соціального успадкування». Вирішальною у цьому є роль батьків: їх поведінка, цілеспрямований вплив на особистість дитини. Особливо важливо задіяти в моральному вихованні можливості усіх соціальних інституцій: 
  • сім'ї, цілеспрямований вплив її на формування моральних цінностей дитини; 
  • педагогічну діяльність дошкільних виховних закладів; 
  • освітньо-виховну діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій); 
  • діяльність професійних навчально-виховних закладів (професійно-технічних училищ, вищих навчальних закладів); 
  • засобів масової інформації (радіо, телебачення, кіно, газет та ін.); 
  • діяльність мистецьких закладів (театрів, музеїв, консерваторій, клубів, будинків культури тощо); 
  • соціально-виробничу діяльність громадян на підприємствах, в організаціях. 
Вміння бачити, розуміти і створювати прекрасне робить духовне життя людини багатим, цікавим, дає йому можливість відчути найбільше духовне насолодження. Від того, як людина відчуває, переживає прекрасне і неестетичне, піднесене і низьке –  залежить  його поведінка в суспільстві. Це означає, що потрібно, щоб людина мала дійсно прекрасні естетичні ідеали. З цією метою  школа організовує колективні відвідування учнями театральних вистав, концертів симфонічної музики, картинних галерей, тематичних виставок у міському краєзнавчому музеї. Адміністрація школи запрошує  мистецькі колективи музичних шкіл міста, митців міста та області для живого спілкування з учнями.
  
Дисциплінованість, організованість — суттєві ознаки моральної вихованості та культури людини. Основою дисципліни є поєднання методів переконання з метою формування свідомості і розумної вимогливості. Це суттєва передумова для опанування вміннями і звичками моральної поведінки. 
У моральному, як і будь-якому іншому, вихованні не можна абсолютизувати або недооцінювати жодного із засобів. Тільки оптимальне їх поєднання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів забезпечить очікуваний результат. Головне — забезпечити цілеспрямованість, єдність й узгодженість дій усіх соціальних інституцій, які мають вплив на особистість.
Свідома дисципліна виявляється в суворому, неухильному виконанні суспільних принципів і норм поведінки, ґрунтується на почутті обов'язку та відповідальності.
 
Обов'язок — усвідомлення особистістю громадських і моральних вимог.

Відповідальність — якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з суспільними нормами, законами. 

У вихованні свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності важливою є спільна робота вчителів і вихователів, спрямована на засвоєння учнями правил поведінки в школі, їх прав та обов'язків, формування в них потреби постійно дотримуватися їх, створення оптимальних умов для свідомої діяльності, а головне — постійний тактовний контроль за поведінкою учнів, чіткі та безкомпромісні вимоги. 

Вимогливість і суворість учителя мають бути доброзичливі. Він повинен розуміти, що учень може робити помилки через брак життєвого досвіду або з інших причин. Тому педагог має вміти прощати помилки, допомагати дітям знаходити оптимальні рішення у складних життєвих ситуаціях
Виховання моральних якостей відбувається двома основними шляхами: учням роз’яснюють моральні норми суспільства і організовують їхню діяльність відповідно до цих норм. Нерозривна єдність цих двох сторін виховного впливу робить можливим перехід знань у внутрішні глибокі і стійкі компоненти свідомості, які у свою чергу позначаються на поведінці людини.

Певними особливостями характеризується також роз’яснення важковиховуваним учням етичних норм, оскільки ці учні, порівняно з іншими, мають більш обмежені знання про мораль і здебільшого перекручено уявляють і тлумачать права поведінки людини. 
Враховуючи це, треба проводити з учнями, які в своїй поведінці відхиляються від встановлених норм, додаткові індивідуальні бесіди на етичні теми, брати до уваги негативний життєвий досвід цих учнів, на конкретних приклада розкривати хибність їхніх уявлень.
 
І найкраща винагорода для кожного з нас – це бачити своїх колишніх випускників, які твердо стоять на ногах і відчувати, що в кожному з них є часточка і твоєї душі, твого материнського серця. 

формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності, толерантності та інших доброчинностей;
виховання поваги до батьків, духовної єдності поколінь;
виховання почуття власної гідності: честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;
готовність будувати своє життя за принципами гуманізму;
подвижництво у подоланні страху, насильства, жорстокості, помсти;
виховання культури поведінки.

Поганий той школяр який учителя не переважить.

- Леся Українка, українська поетеса

Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів.

- Пирогов М.І., хірург, педагог

Після хліба найважливіше для народу — школа.

- Ж. Дантон, французький революціонер

Школа є закладом, в якому дітей намагаються навчити всьому уперемішку, заважаючи, при цьому, відрізняти одне від іншого.

- Кротов В.Ф., учений

Школа, не має нічого спільного з освітою. Це інститут контролю, де дітям прищеплюють основні навички гуртожитку.

- Уінстон Черчіль, прем'єр-міністр Великобританії

Правила
Правила користування сайтом
Використання матеріалів дозволено лише з обов'язковим активним гіперпосиланням на сайт tashan-nvo.at.ua З питань розміщення інформації звертайтеся за формою Зворотній зв'язок
Дізнатися більше
Помилка на сайті
Якщо під час користування сайтом Ташанського НВО Ви помітили помилку, просимо Вас повідомити Адміністрацію для прискорення реагування та виправлення матеріалів.
Повідомити про помилку
Уверх